×

Записатися

    ×

    Замовити дзвінок

      Національний інститут раку

      вул. Юлії Здановської, 33/43, Київ

      вул. Гуцульська, 10

      м. Івано-Франківськ

      76006

       

      Аденома наднирника: які симптоми бувають і коли вона безпечна

      Онкохірург Катерина Валіхновська  >  Статті онкохірурга  >  Аденома наднирника: які симптоми бувають і коли вона безпечна

      Утворення в наднирнику часто знаходять випадково, на КТ чи УЗД, які робили через біль у спині, нирки або зовсім інший привід. Після цього виникає питання, чи не пов’язані з ним наявні скарги. Нижче я розповідаю, які ознаки справді пов’язані з аденомою наднирника і як це перевіряють обстеженнями, а не за відчуттями.

      Коротко

      • Більшість випадково знайдених утворень наднирника — гормонально неактивні аденоми. Невелика неактивна аденома зазвичай нічим себе не проявляє.
      • Характерні симптоми дає надлишок гормонів. Альдостерон підвищує тиск, кортизол додає вагу, цукор і тиск. Напади серцебиття й пітливості — ознака іншої пухлини наднирника, феохромоцитоми.
      • За відчуттями неактивну аденому від гормонально активної не відрізнити. Це роблять аналізи, а результати оцінює ендокринолог.
      • Чи це аденома, а не злоякісна пухлина, визначають насамперед за щільністю й розміром на КТ.

      Які симптоми дає аденома наднирника?

      Здебільшого жодних, якщо аденома невелика і гормонально неактивна. Більшість випадково знайдених утворень наднирника — гормонально неактивні аденоми[1]. Невелика неактивна аденома зазвичай не болить і на самопочуття не впливає. Велике утворення може тиснути на сусідні органи й давати біль або відчуття тиску в боці.

      Характерні симптоми з’являються переважно тоді, коли пухлина виробляє гормони у надлишку. Наднирник виробляє кілька гормонів, і надлишок кожного дає свою картину:

      • альдостерон — підвищений тиск, іноді м’язова слабкість і судоми через низький калій;
      • кортизол — набір ваги на животі й обличчі, цукровий діабет, підвищений тиск, ламкість кісток;
      • адреналін і норадреналін — напади серцебиття, пітливості й головного болю. Їх виробляє не аденома, а інша пухлина наднирника, феохромоцитома, але на знімку вона може виглядати схоже.

      Які бувають пухлини наднирника і як їх обстежують, описано на сторінці пухлини наднирників.

      Аденома наднирника і тиск: коли запідозрити надлишок альдостерону

      Коли тиск високий і погано піддається лікуванню, особливо в молодому віці або разом із низьким калієм. Такі ознаки — привід перевірити, чи немає первинного альдостеронізму, тобто надлишку альдостерону. Його джерелом може бути аденома одного наднирника або обидва наднирники. Альдостерон затримує в організмі натрій і воду й виводить калій, тому тиск часто важко знизити, а низький калій може проявлятися м’язовою слабкістю й судомами.

      Чекати на низький калій чи якісь особливі відчуття не варто. Настанова Ендокринологічного товариства 2025 року пропонує перевіряти на первинний альдостеронізм усіх людей з підвищеним тиском: аналізом на альдостерон і ренін та їхнє співвідношення[2]. Автори настанови підкреслюють, що первинний альдостеронізм — часта причина гіпертонії, яку досі рідко діагностують, і що він пов’язаний з вищим ризиком серцево-судинних ускладнень, ніж звичайна гіпертонія[2].

      Аденома на знімку не завжди є джерелом гормону. Тому, щоб визначити бік, крім КТ зазвичай роблять забір крові з вен обох наднирників[2]. Якщо надлишок іде з одного наднирника, а людина може й хоче оперуватися, пропонують його видалення, найчастіше лапароскопічне[6]. Якщо ні, призначають ліки, що блокують дію альдостерону[2].

      Надлишок кортизолу: від синдрому Кушинга до прихованої форми

      Явний надлишок кортизолу часто видно зовні, помірний виявляють аналізами. При синдромі Кушинга вага набирається переважно на животі, обличчі, шиї й над ключицями. Від звичайного набору ваги його передусім відрізняють чотири ознаки: синці без помітного удару, червоне обличчя, слабкість у м’язах стегон і плечей (важко встати з низького стільця чи піднятися сходами) і багряні розтяжки шириною понад 1 см[3]. Можуть бути також підвищений тиск, діабет 2 типу, остеопороз хребців, депресія, порушення сну й пам’яті[3]. Жодна з цих ознак окремо діагнозу не доводить.

      Буває й інакше: аденома виробляє зайвий кортизол, але явних ознак Кушинга немає. Таку форму називають помірною автономною секрецією кортизолу. Її шукають пробою з 1 мг дексаметазону: людина приймає таблетку пізно ввечері, а зранку здає кров на кортизол. Результат вище 50 нмоль/л вважають ненормальним[1], але сам по собі він ще не діагноз: ендокринолог виключає інші причини, повторює пробу й перевіряє рівень АКТГ[1].

      Зовні такий надлишок може нічим не проявлятися, але за дослідженнями він пов’язаний з вищим ризиком хвороб і смертності[1]. Тому в таких пацієнтів окремо перевіряють, чи немає підвищеного тиску й цукрового діабету 2 типу, і лікують їх. Якщо ці ускладнення вже є, операцію обговорюють індивідуально[1].

      Напади серцебиття, пітливості й головного болю

      Такі напади характерні не для аденоми, а для феохромоцитоми, пухлини мозкового шару наднирника, яка викидає адреналін та/або норадреналін. Під час нападу раптово з’являються серцебиття, головний біль, пітливість, блідість, тремтіння, і підскакує тиск. Напад може початися сам собою або після фізичного навантаження, тиску на живіт, рясної їжі, алкоголю, стресу чи деяких ліків, зокрема глюкокортикоїдів[4].

      Класичні симптоми бувають не в усіх. За зведеним аналізом досліджень, головний біль мали 60% пацієнтів з феохромоцитомою, серцебиття — 59%, пітливість — 52%[4]. А у двох серіях пацієнтів майже дві третини феохромоцитом знайшли випадково, на знімках, зроблених з іншого приводу[4].

      Тому, якщо утворення в наднирнику на КТ не має типових ознак аденоми, перевіряють метанефрини в крові або сечі, навіть коли нападів немає[1][5]. А перед операцією на феохромоцитомі призначають підготовку, насамперед альфа-адреноблокатори, щоб зменшити ризик різких коливань тиску під час втручання[5].

      Дуже сильний головний біль, біль у грудях, задуха, раптові порушення зору чи мови — привід викликати швидку за номером 103, незалежно від того, чи знаєте ви про пухлину.

      Чи відрізняються симптоми в жінок і чоловіків? А з лівого і правого боку?

      Гормональні симптоми залежать від того, який гормон виробляє пухлина, а не від того, лівий це наднирник чи правий. Гормонально активною буває і невелика аденома. Розмір важливий для іншого: велике утворення частіше буває злоякісним і може тиснути на сусідні органи.

      Деякі прояви надлишку кортизолу помітніші в жінок: порушення менструального циклу, надмірний ріст волосся на обличчі й тілі. І в жінок, і в чоловіків можуть з’являтися акне й знижуватися лібідо[3]. Ці ознаки часто бувають і без хвороб наднирника, тому самі по собі нічого не доводять. Але якщо їх кілька і вони наростають, це привід обстежитися, навіть коли жодного утворення ще не знаходили[3].

      Окремо насторожують ознаки надлишку чоловічих гормонів, особливо разом з ознаками надлишку кортизолу: у жінки грубішає голос, волосся росте за чоловічим типом, зникають менструації. Такі прояви бувають при адренокортикальному раку, рідкісній пухлині кори наднирника[7]. Приблизно 60% пацієнтів з цим раком звертаються до лікаря саме через симптоми надлишку гормонів, а другі за частотою скарги — біль або відчуття переповнення в животі[7].

      Аденома наднирника — це рак? Чи вона небезпечна?

      Аденома — доброякісна пухлина. Головні питання щодо неї: чи це справді аденома і чи виробляє вона гормони.

      Відповідь на перше питання найчастіше дає КТ без контрасту. Якщо утворення однорідне, а його щільність не перевищує 10 одиниць Гаунсфілда, воно доброякісне незалежно від розміру, і додаткові знімки не потрібні[1]. Утворення без таких ознак обговорюють на консиліумі й за потреби дообстежують, наприклад, КТ з контрастом або МРТ. Операцію зазвичай пропонують, коли утворення має 4 см і більше і при цьому неоднорідне або має щільність понад 20 одиниць: тоді ризик злоякісності достатньо високий[1].

      Небезпеку гормонально активної аденоми визначають гормони: тривалий надлишок альдостерону чи кортизолу шкодить серцю, судинам і обміну речовин[2][3]. Неактивну аденому з типовою картиною на КТ зазвичай не оперують[1]. Коли операція потрібна, наднирник здебільшого видаляють лапароскопічно, через кілька проколів[6]. Такі операції я виконую разом з командою онкохірургів. Як це відбувається, розписано на сторінці видалення пухлини наднирника.

      Самопочуття не відповідає на головне питання про аденому. На нього відповідають обстеження: КТ і гормональні аналізи, які оцінює лікар.

      Що робити, якщо знайшли утворення в наднирнику

      1. Уточніть щільність утворення на КТЯкщо утворення знайшли на УЗД, зазвичай роблять КТ без контрасту. Якщо КТ вже була, попросіть указати щільність в одиницях Гаунсфілда на знімках без контрасту і візьміть знімки на диску.
      2. Зверніться до ендокринологаВін призначить гормональні аналізи. Пробу з 1 мг дексаметазону роблять майже всім, метанефрини — коли утворення не має типових ознак аденоми, альдостерон і ренін — при підвищеному тиску або низькому калії.
      3. Розкажіть лікарю про «звичайні» симптомиТиск, який не знижується ліками, діабет, що з’явився нещодавно, швидкий набір ваги, напади серцебиття й пітливості підказують, який надлишок гормону шукати.
      4. Покажіть результати хірурговіЯкщо аналізи показали надлишок гормону або картина на КТ сумнівна, надішліть знімки й аналізи: онлайн-консультація безкоштовна. План лікування обговорюють з вами після повного обстеження й консиліуму.

      Джерела

      1. Fassnacht M, Tsagarakis S, Terzolo M та ін. European Society of Endocrinology clinical practice guidelines on the management of adrenal incidentalomas, in collaboration with the European Network for the Study of Adrenal Tumors. Eur J Endocrinol. 2023;189(1):G1–G42. PMID 37318239
      2. Adler GK, Stowasser M, Correa RR та ін. Primary Aldosteronism: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2025;110(9):2453–2495. PMID 40658480
      3. Nieman LK, Biller BM, Findling JW та ін. The diagnosis of Cushing’s syndrome: an Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2008;93(5):1526–1540. PMID 18334580
      4. Lenders JWM, Kerstens MN, Amar L та ін. Genetics, diagnosis, management and future directions of research of phaeochromocytoma and paraganglioma: a position statement and consensus of the Working Group on Endocrine Hypertension of the European Society of Hypertension. J Hypertens. 2020;38(8):1443–1456. PMID 32412940
      5. Lenders JW, Duh QY, Eisenhofer G та ін. Pheochromocytoma and paraganglioma: an Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2014;99(6):1915–1942. PMID 24893135
      6. Yip L, Duh QY, Wachtel H та ін. American Association of Endocrine Surgeons Guidelines for Adrenalectomy: Executive Summary. JAMA Surg. 2022;157(10):870–877. PMID 35976622
      7. PDQ Adult Treatment Editorial Board. Adrenocortical Carcinoma Treatment (PDQ®): Health Professional Version. PMID 26389393

      Стаття довідкова і не замінює консультації: план лікування визначають за вашими знімками й аналізами.

      Онкохірург Катерина Валіхновська

      Катерина Валіхновська

      Онкохірург · доктор філософії з медицини (PhD)
      • 13+років стажу
      • 9 500годин в операційній
      • 15наукових публікацій, дисертацію захистила у 2020 році

      Хірург-онколог у Києві. Лікар-хірург першої кваліфікаційної категорії, сертифікати «Онкохірургія» і «Трансплантологія». Членкиня Українського союзу онкохірургів (USSO) і Європейського товариства хірургічної онкології (ESSO). Орден «Науковець року 2020».

      Про онкохірурга · Наукові роботи

      Інші статті

      Дізнайтеся ціни на високотехнологічні операції

      Заповніть форму — і я зв’яжуся з вами щодо консультації